ГУМОР

Уривок з щоденника одного чоловіка, який залишився на тиждень вдома один

НЕДІЛЯ: Я залишився один. На цілий тиждень. Дружина вчора поїхала. Пес стрибнув до мене на ліжко, виляє хвостом. Обнялися. Встав, настрій хороший. Ходжу по квартирі – солідно, не поспішаючи. Тепер курити можу всюди. Прикинув розпорядок дня. Порахував, скільки часу піде на вмивання, гоління, прогулянки з собакою. Так у мене ще залишається маса вільного часу! Не розумію, чому дружина так часто скаржиться на його нестачу? Увечері ввімкнув настільну лампу, протер стіл свіжим рушником – створив святкову атмосферу. Прибирання, миття посуду відклав на завтра.
ПОНЕДІЛОК: З роботи повернувся пізно. Брудного посуду не поменшало. Треба б злегка переглянути розпорядок дня. Собаці пояснив, що свято не завжди з нами, а досить рідко і частіше вже вчора, ніж завтра. На вечерю підсмажив вчорашні пельмені.
ВІВТОРОК: Взяв вихідний – домашнє господарство забирає у мене більше часу, ніж я припускав. Поспав довше. Собака не дочекався ранкової прогулянки – в коридорі не стримався. Прибрав, але любов до пса вже проходить. Запах залишився, довелося побризкати дезодорантом. На кухні виявив, що сосиски можна підігрівати в супі і їсти прямо з каструлі. Вирішив, що пилососити щодня, як того хотіла дружина, не треба. Головне – роззуватися на порозі і мити собаці лапи.

Реклама

СЕРЕДА: Вже обід – ліжко заправляти сьогодні не буду. Псові ніяких складних страв. Він переходить на сухий корм. Собі відкрив банку сайри в олії. Проблема з раковиною – вона забилася картопляною шкіркою, остиглим жиром і макаронами. Спробував пробити. Не піддалася. Вирішую, що щоденне гоління – анахронізм і марна трата часу.
ЧЕТВЕР: Я більше не підмітаю підлогу. Ця робота стала мене дратувати. Собаку взяв з собою на роботу, залишив на прохідній. Нехай краще несе службу з вахтером, ніж розкидає свій «Педігрі» по всіх кутках. Девіз вечора – геть консерви! На вечерю тільки те, що не вимагає відкривання, намазки, нарізки. Попив чай з булочкою.
П’ЯТНИЦЯ: Бардак в квартирі перейшов в некерований хаос. Розгніваний пес погриз нічну сорочку дружини і пару туфель. Я хотів йому зробити усну догану, але він вже не виляє хвостом. Він чимось розлючений. Увечері вирішив не роздягатися. Який сенс – вранці знову одягатися. Та й ліжко застеляти легше – тільки поправити ковдру.
СУБОТА: Ми з собакою вирішили поїсти разом. Прямо з холодильника. Зробили це швидко, щоб не тримати його довго відкритим. Він вже не морозить, і з нього не дуже – то пахне. Наважуюся на єдино вірний вчинок – забираю собаку і йду гуляти. Доживу до завтра і все висловлю дружині. Так не можна чинити – кидати мене, інваліда сімейного життя, на цілий тиждень. Та ще й з собакою!

Реклама
Читати далi

Також цiкаво:

Close